Викину з хати сміття Далі викину мотлох зі свого життя (оу!) Здихаюсь старих образ Звільниться місце для купи добра Змию цей смуток і сумнів Вдихатиму ніч з ароматом бузку (ах!…) Видалю тихо цих сук Зіграю прощальну на дудці Kazoo (на дудці Kazoo) Але на меті думи не прості Я купила біль В покуті, серед білих стін Проживала задом наперед Вздовж і поперек Я вивчала де вас люд бере Ключ від всіх дверей Де є моє місце Де існує відстань Де я можу бути собою (бути собою) Та дарма шукала В шафі, під лекало Викладена зброя, для бою З самой собою
Полиці переповнені вщент (вщент!) Як би не копити цей бруд мені (ще!) В стіни ховати Сумлінно так шпателем Плавно рівняти рельєф (ще!) Та не заховати горбів Від булого кроки переходять на… біль! Скільки б від себе не тікай Зрозумій собою бути, то є твій… кайф! Скинути баласт, відмінити пласт Долі нема платою, бартеру, тільки план Що купити — досвід чи хлам Обираєш сам Викидаю свій непотреб геть і іду вперед Де є моє місце Де мізерна відстань До моїх накоплень і вражень Ставлю на ваги все Практика, як кисень Моя мудрість, то є мій важель Все інше я