Заплутались Ніби бабусині нитки із пряжі Дороги звели, розвели Аби ж знати, як краще А як це? Ніхто не розкаже
Заплутались Аби знати, де й коли ти падатимеш Землю з під ніг замінити б на воду І просто, мов діти, сміятись На подив усім Минуле тримати в руці Майбутнє пліч-о-пліч, побачена ціль Боятись усього — у воду кінці Ти в потяг на сьому, я в небо на сім А десь там, де небачені висоти серед міст Де пускали хмари людям свої соки, чути сміх Відображення в калюжах кольорове, бо бензин Потім крига, а попереду ще ціла купа зим
Кожного дня я запитую життя Чом заплутую вуста у твоє волосся Скільки доріг нам відміряно пройти Загубити і знайти ниток у волоссі
Заплутались Тихо тонули в порожніх порадах Прикладів безліч та всі такі різні Що в кожного шлях свій і своя правда
Заплутались Де є слово сповіді, де вибачення І ця мовчанка, і погляд Це краще всіх панацей Часом не віриться Як же зустрілися
Холод, життя опіканці Парадоксальний збіг нових підстав І те, на що тратили своє життя Не принесло плодів, лиш порожні місця
А десь там, паралельно, ми крокуємо вперед Це наш шанс серед цих неуспішних лотерей Жити так, як ми хотіли, без пауз та перерв Лиш сьогоднішнім днем Але ніби наперед і разом
Кожного дня я запитую життя Чом заплутую вуста у твоє волосся Скільки доріг нам відміряно пройти Загубити і знайти ниток у волоссі
Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди
Дощі зі струн та слів кулемети Ми близькі мов атоми, далекі як планети Буває так…
Та нас не лякає ніч і наші щоденні війни Бо поміж всіх протиріч я хочу твої обійми Дзеркало це… Я бачу в твоєму обличчі своє усе
Кожного дня я запитую життя Чом заплутую вуста у твоє волосся Скільки доріг нам відміряно пройти Загубити і знайти ниток у волоссі
Кожного дня я запитую життя Чом заплутую вуста у твоє волосся Скільки доріг нам відміряно пройти Загубити і знайти ниток у волоссі
Кожного дня я запитую життя Чом заплутую вуста у твоє волосся Скільки годин нам відміряно пройти Загубити і знайти ниток у волоссі